У Катерини була дружня та щаслива родина. З початком війни тато дівчинки долучився до лав ЗСУ та став на захист України від російського загарбника. 12 січня 2023 року, виконуючи бойове завдання на одному із напрямків, батько дівчинки загинув. Для родини це стало великою трагедією: нездійснені мрії, незакінчені справи та душевний біль.
Батько Катерини був зразковим батьком та чоловіком, надійною підтримкою для всієї родини. У ЗСУ він був старшим лейтенантом, за досягнення у службі отримав відзнаку І-ступеня від генерала В.Ф. Залужного.
Катерина завжди брала з батька гарний приклад. Виконувала усі доручені їй справи відповідально та вчасно, навчалась в ліцеї на «відмінно». Мама дівчинки працює психологом, надаючи психологічну допомогу сім’ям військових.
Родина день за днем, намагається прийняти цю трагедію та жити далі.