Анастасія родом з Миколаєва, там вона жила разом з мамою й татом. Це була повноцінна, щаслива родина, зі своїми мріями та планами на майбутнє.
Але війна все зруйнувала. Миколаїв, в якому разом з батьками проживала дівчинка, одним з перших взяв на себе ворожий удар. Від ракет і постійних обстрілів життя ставало нестерпним і, здавалося, що воно може обірватися в будь-яку мить. 18 днів маленька та налякана Анастасія просиділа в підвалі, рятуючись від снарядів та вибухів.
Але найстрашнішим стало навіть не це. До жаху війни додалося ще одне горе – мама Анастасії загинула. Жінка була військовим медиком і загинула під час служби.
Цього Анастасія не може пережити й досі. Психологічний стан дівчинки вкрай складний, втрата найріднішої людини – великий біль для дитини.
Наразі вона проживає з бабусею в Полтавській області, тому що її батько, постійно стоїть на захисті міста – він поліцейський. Бабуся намагається робити все можливе, щоб хоч якось відволікти та розрадити дитину, але біль від втрати люблячої мами досі не вщухає. Дівчинка перейшла до п'ятого класу та займається малюванням і математикою з репетитором.