Андрій проживав в Маріуполі з мамою Сніжаною та трирічною сестрою Діаною. Життя в місті було спокійним та щасливим, родина любила гуляти біля моря, а також придумувати спільні заняття та ігри. Здавалося, так мало б бути й далі.
Але після початку повномасштабної війни від цього залишилися тільки приємні спогади. З 24 лютого більшість часу родині доводилося проводити в підвалі свого будинку, переховуючись від постійних обстрілів. Діти були налякані та голодні, з часом ставало дедалі гірше.
24 березня Андрій, внаслідок проведення в місті бойових дій, травмував око. Хлопець хотів швиденько вибігти для того, щоб перевірити як себе почуває його сестричка, яка спала в сусідів. Але, на жаль, потрапив під обстріл. Поранений та наляканий Андрій забіг до підвалу, де знаходилась його мама.
Завдяки тому, що в підвалі перебували й українські військові медики, хлопчику вдалося надати першу медичну допомогу. Але потім будинок, в підвалі якого всі переховувались, оточили російські військові, і люди вимушені були здатися. Андрія з мамою та іншими людьми, що були там, вивезли в невідомому напрямку. Хлопця розлучили з мамою майже одразу, не давши навіть попрощатися. Андрій кричав, плакав та виривався, але це не допомогло – його силою забрали від жінки та направили до Донецької лікарні. Куди повезли його маму – невідомо.
На хлопця постійно тиснули та казали, що мама в полоні, що нібито він їй не потрібен та його направлять до дитбудинку. Андрій був дуже наляканий та не вірив, що мама могла просто так залишити його. Він знав номер бабусі та багато разів просив зв'язатися з нею, тому що розумів – це єдиний шанс уникнути примусового вивезення до російського дитбудинку. Але йому не давали цього зробити та продовжували залякувати усиновленням.
На щастя, в Донецькій лікарні хлопцеві вдалося знайти телефон та потайки зв'язатися з бабусею, яка подолала довгий та складний шлях для того, щоб забрати онука до себе.
Наразі Андрій вже перебуває з бабусею, яка намагається реабілітували його як фізично, так і психологічно. Хлопець і досі не знає де знаходиться його мама та чи жива вона. Через це він сильно сумує, закривається в собі, втрачає життєві орієнтири та знаходиться в нестабільному емоційному стані.