З Мариною він познайомився у лютому 2019 року, під час служби в полку «Азов». У жінки було двоє донечок – тринадцятирічна Світлана та десятирічна Єлизавета.

Микола став для них найкращим татом, який взяв на себе всі батьківські обов'язки та виховував дівчаток на рівні з дружиною. У відповідь від Світлани та Єлизавети він отримав признання та щиру любов, як до рідного батько. На початку війни маму дівчат призвали боронити країну в складі полку «Азов» та відправили виконувати бойове завдання в Маріуполі. Там Марина опинилися в епіцентрі бойових дій – «Азовсталі». На жаль, з Маріуполя Марина не повернулася – 8 травня 2022 року жінка загинула.

Втрата люблячої матусі стала справжнім шоком та горем для дівчат. Вони не могли повірити, що це дійсно сталося та не розуміли як жити далі. Здавалося, їхній світ було зруйновано. Вони закрились в собі та важко переживали горе.

Микола з дівчатами спочатку знаходились у Бердянську, але зрозумівши, що Світлані та Єлизаветі може загрожувати небезпека, він прийняв рішення вивезти їх до родичів у село, а слідом у Запоріжжя.

Весь цей час Микола всіляко намагається підтримувати дівчат та допомагає їм пройти крізь біль втрати найріднішої людини в їхньому житті. Чоловік також зрозумів, що іншого рішення, окрім встановлення офіційної опіки над Єлизаветою та Світланою й бути не може, адже вони стали йому рідними за цей час.

Наразі Микола є офіційним опікуном дівчат, він намагається забезпечувати їх всім необхідним, але головне – дуже любить та допомагає пережити загибель матері. Не дивлячись на його турботу та підтримку, дівчата все ще не можуть оговтатись від пережитого горя. Вони дуже сумують за мамою та знаходяться у важкому психологічному стані.