Олександр, Матвій, Миколка та Данило живуть разом зі своєю мамою Буковині. Так було не завжди – до початку повномасштабної війни в них був люблячий батько, який завжди був поруч та виховував хлопців.

Але вже на другий день після початку війни, 25 лютого, чоловікові зателефонували з сільської ради та сказали прийти до військкомату. Після навчання чоловіка відправили на Харківщину, де, героїчно виконуючи свої військові обов’язки, він загинув.

Четверо хлопців в мить залишилися без батька – сильного та сміливого, який завжди був для них кращим другом та прикладом для наслідування. Наразі в них є тільки мама, яка тепер в родині за двох. Жінка сама веде господарство, адже більше їй нема на кого розраховувати – обробляє землю, доглядає домашню худобу. Навчилась косити траву та рубати дрова.

Діти, як можуть, допомагають та підтримують матір. Адже їм довелося, певною мірою, подорослішати швидше ніж це мало статися. Незважаючи на це, хлопцям сильно не вистачає батька – вони сумують та потребують саме чоловічого прикладу.